Зал № 17

У 60-80-ті роки XX ст. на долю легкої промисловості області припадало 11,6 %, харчової - 30% загального обсягу виробництва. Далеко за межами Миколаївщини була відома продукція ПСК «Червоні вітрила», Первомайських молочно-консервного і цукрового заводів, Вознесенського молочно-консервного і Очаківського рибоконсервного комбінатів, Баштанського сирзаводу і Миколаївського пивзаводу «Янтар», взуттєвої фабрики і трикотажного комбінату, Вознесенського шкіряного заводу і Первомайської швейної фабрики та інших підприємств краю.

За умов «хрущовської відлиги» після XX з’їзду КПРС, поряд з реформуванням економіки, помітно активізувалися складні і суперечливі процеси десталінізації політичного і духовного життя.

Експонати цього розділу присвячені процесу реабілітації безвинно репресованих громадян Миколаївщини і представляють стилізацію «кабінету партійного працівника»: лампа настільна, телефонний апарат, чорнильний прибор «Кремль», календар на 1961 рік, перший лінзовий телевізор «КВН». Демонструються документи, листи, книги, особисті речі, друкарська машинка А.М. Топорова — «миколаївського Солженіцина», «духовного діда» космонавта Г.С.Титова.

Для економіки 60-80-х років XX ст. головною галуззю Миколаївщини, яка визначала специфіку регіону за радянських часів, було суднобудування. Прискорення науково-технічного прогресу сприяло випуску найсучасніших кораблів — флагманів китобійних флотилій «Советская Украйна» і «Советская Россия», суховантажів, риболовних траулерів, авіанесучих крейсерів; на машинобудівних заводах — нових турбін, дизелів, асфальтоукладачів, дощувальних машин та іншої продукції, яка не поступалася кращим світовим зразкам.