Зал № 14

ДУХОВНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ КРАЮ В XIХ — НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Перші православні храми на території Миколаївської області з'явилися ще у XVIII ст. У 1790 р. в Миколаєві за наказом Г.О. Потьомкіна та за його участю було розпочато будівництво і 30 жовтня 1794 р. відбулося освячення собору в ім'я Святого мученика Григорія Великої Вірменії. У роки правління імператора Павла І храм був перейменований в Адміралтейський собор. Останню побудовану в місті до революції Леонідо-Феодосіиську церкву освятили 16 грудня 1913 р. 29-31 серпня 1890 відзначали свято 100-річчя Миколаєва, в ході якого проходили служби в церквах, хресні ходи, загальний молебен на Соборній площі, парад військ і народні гуляння. До цієї дати було приурочено видання першої повної історії міста, автором якої був губернський секретар Григорій Миколайович Ге.

У другій половині ХІХ ст. з розвитком військового суднобудування, промисловості, торгівлі, зростанням населення в місті збільшилася кількість навчальних закладів, різних як за рівнем навчання, так і за професійною спрямованістю. Класичну освіту можна було отримати в Олександрівській чоловічій (1862), Маріінській жіночій (1870) та Другій жіночій (1898) гімназіях. Після закінчення Реального училища (1873) учні навчалися в політехнічних інститутах. У місті існувало також кілька приватних гімназій: чоловічі Г.І. Веревського, В.В. Метельського, І.П. Березовського, жіночі С.Г. Зінової, Р.С. Рабинович та ін.

Із професійних миколаївських середніх навчальних закладів слід відзначити залізничне технічне училище (1894), середнє механіко-технічне училище (1902), фельдшерське училище при міській лікарні (1904), чоловіче комерційне училище ім. С.Ю. Вітте (1902), кадри для комерційного флоту готувала морська школа (1902).